ПОВЕРНЕННЯ ДО 197-ої
І знов я тут… І знов знайомі лиця. І коридори, стіни, квіти на вікні… Це яв чи сон? Можливо, все це сниться? Чи, може, так ввижається мені? Я опинивсь у рідкісній тут тиші, Яка у всі шпаринки щільно залягла. Ось йде директорка, як і раніше, Лишилась, бачу, молодою, як була. Якщо змінилася, то зовсім трішки, Хоча в її роботі всякого було… Це тільки я, напевне, досить грішний, Лицем показую, що…